Велика середа Страсного тижня: що не можна роботи 12 квітня
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
12 квітня віряни вшановують пам’ять Преподобного Іоанна Лествичника. Він був родом з Константинополя і жив в VI-VII століттях. У 16 років він вирішив піти з мирського життя і поїхав до Єгипту, на Синайську гору, де через 4 роки став ченцем.
Майже 60 років Іоанн жив відлюдником, спочатку на Синаї, а потім в пустелі Фолу. В останні роки життя він став ігуменом Синайської обителі. Помер у 70 років, але де покояться його мощі, так і невідомо. Свої ім’я – Лествичник – Іоанн отримав за написаний ним твір “Лествиця”, керівництво до духовного самовдосконалення людини.
12 квітня настає остання середа перед Великоднем – Велика середа. Вона, як і інші дні на Страсному тижні, присвячена останнім подіям земного життя Христа. Події з Євангелія розповідають про те, що в середу Христос нагадав апостолам, що незабаром буде зраджений і розп’ятий. Саме в Страсну середу первосвященики, книжники і старійшини народу вирішили погубити Спасителя. Один з його 12 учнів, Іуда Іскаріот, погодився зрадити свого Вчителя за 30 срібних монет.
Також у Велику середу згадують про грішницю, яка помазала Спасителя миром – благовонним маслом. В Євангелії від Луки розповідається, як в дім до фарисея, де зупинився Христос, прийшла городянка, яка плакала і обливала його ноги сльозами, обтирала волоссям і мазала миром. Фарисей вирішив, що якби Христос був пророком, то знав би, що ця жінка грішниця. Але Ісус у відповідь розповів притчу про те, як потрібно прощати огріхи. І відпустив всі гріхи жінці, пояснивши, що вона таким чином підготувала його до поховання.
У Велику середу на ранковій службі в останній раз протягом Великого посту проводиться літургія Передосвячених Дарів. Також традиційно в цей день віруючі йдуть сповідатися на вечірню службу.
Іменини відзначають Іван, Софрон, Зосим, Пантелеймон, Захар, Сава.
Страсну середу Церква прирівнює до Великої п’ятниці, коли розіп’яли Христа і тому середа – пісний день протягом усього року. У Велику середу треба дотримуватися сухоїдіння – можна їсти пісний хліб, сирі овочі, фрукти, ягоди, сухофрукти, горіхи і мед, тобто, дозволяється вся рослинна їжа без термічної обробки і олії.
У Велику середу не можна: ображатися і ображати, сваритися і злитися; вишивати, шити, в’язати; веселитися, святкувати дні народження; вінчатися, святкувати весілля; відвідувати кладовище і поминати померлих. Ходити на цвинтар не радять протягом усього Страсного тижня. У середу завершували закупівлю продуктів на Великдень – для святкового столу, приготування пасок і фарбування яєць. Також в цей день можна робити прибирання в будинку.
У цей день селяни кланялися Іоанну Лествичнику, щоб на землю зійшли небесні дощі, а зелені паростки швидше піднімалися вгору. Було прийнято пекти довгі коржі з викладеними зверху з тіста перекладинами. Називали таку випічку «сходами» або «драбинками». У народній культурі сходи – символ шляху нагору, в небеса. У поминальній обрядовості випечені «драбинки» допомагали душі, яка залишила земний світ, досягти Божого Престолу. Здобу у вигляді драбинки наші предки ще пекли в свято Вознесіння Господнє.
Кожне таке печиво віддавали члену сім’ї – вважалося, що якщо з’їси його, то будеш здоровим весь рік. Також наші предки вірили, що в майбутньому житті людина, яка з’їла «драбинку», зможе зійти на небо і потрапити в рай.
За народним повір’ям, 12 квітня з самого ранку і до пізньої ночі домовик «біситься» і не впізнає своїх домашніх. У цей день селяни боялися ходити по двору, а після заходу сонця замикали домашню худобу і птицю. Люди намагалися догодити домовику – пригощали його кашею і коржами, вірячи, що покуштувавши ласощі, він стане добрішим, почне доглядати за худобою в хліві і в поле, стане благоволить до мешканців будинку.
12 квітня не радили надягати одяг темних кольорів і виходити з дому без особливої потреби, щоб не накликати неприємності. У цей день не прийнято займатися важкою роботою, шити, в’язати, не можна пліткувати і засуджувати когось. Ходити босоніж – до хвороб ніг. Не можна випускати тварин з дому або сараю, інакше з ними трапиться біда.
Черешня зацвіла – прийшов час сіяти буряк і кукурудзу. Бджоли вилітають з вуликів – весна прийшла і буде теплою. Листя на березі розпустилося раніше, ніж на вільсі – влітку буде мало дощів. Бики й корови задирають голови вгору, сонні та мало п’ють – до швидкого дощу. Кульбаби цвітуть – літо буде коротким. Птахи будують гнізда на південній стороні дерев або будинків – чекай холодного літа. Багато дощів в квітні – прикмета того, що влітку можна буде зібрати багато грибів.
Цей день в історії:
Міжнародний день польоту людини в космос;
Всесвітній день авіації і космонавтики;
Всесвітній день рок-н-ролу;
1908 — український студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців вбив намісника Галичини графа Анджея Потоцького;
1912 — у Львові українські скаути-пластуни вперше склали Пластову Присягу, утворена молодіжна скаутська організація “Пласт”;
1928 — народився Юрій Химич, український архітектор, графік, педагог;
1930 — народився Мирослав Попович, український філософ, академік НАН України;
1970 — на сцені Національної опери України дав свій перший концерт Оркестр Народних Інструментів України.
Фото: ілюстративне
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
